Трінус К. Ф.

Інформаційний Медичний Університет

Матеріал з обстеженням військовослужбовців та учасників АТО виконано на доброчинних засадах

Визначення

Мінно-вибухова травма ― це сполучена травма, яка виникає внаслідок імпульсної дії комплекса уражаючих факторів вибуху мінного боєприпасу та яка характеризується взаємнопов’язаним і взаємнообтяжуючим впливом, як глибоких і значних пошкоджень тканин, так і розвитком загального контузійно-коммоційного синдрома [1].

Актуальність проблеми

Спостерігають зростання кількості мінно-вибухових уражень протягом останнього сторіччя [10]. Первинна мінно-вибухова травма виникає внаслідок дії вибухової хвилі, що проходить через тіло. Вибухова хвиля пошкоджує найдужче орґани, що заповнені повітрям. Так, баротравма вражає легені, слухові орґани, око, мозок і травний канал.

Вибухи викликали значну кількість легких травматичних ушкоджень мозку (лТУЗ, mild traumatic brain injuries mTBI). Встановили, що приблизно 300000, близько 20%, із 1,6 міліонна військовослужбовців, які перебували в Іраку та Афганістані, отримали лТУЗ [8]. У відповіді пана І.В. Мальцева, Голови комісії з ліквідації Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції №2493/02/04.2_19 від 03.07.19 Потаповій Надії на 01.07.19 року в Єдиному реєстрі учасників АТО зареєстрована 369451 особа.

Це означає, що серед них щонайменше 74000 осіб із вибуховими травмами. Але серед них не враховані майже шість мілліонів цивільних, що проживали в цей час на теренах Донецької та Луганської областей, ймовірно 1200000 осіб із вибуховими травмами.
Щодо присінкових, вестибулярних порушень при вибуховій травмі дані суперечливі. Одні автори серед уражень вуха звертають увагу скарги на субєктивну втрату слуху (57,14% обстежених), вушні шуми (80,36%), закладеність у вусі (80,36%), гіперакузію (32,14%) та головокружіння (3,57%) [7].

У доповіді Департаменту в Справах Ветеранів у лютому 2016 року Н. Ґеер та співавт. визнали, що в літературі дуже обмежена інформація про справжню поширеність вибухової травми серед військового персоналу США та пов’язаних із нею наслідків. Клінічно значимими були втрати слуху, тоді як присінкові (вестибулярні) враження були «незначними» [6].

Це виглядає досить дивним, із урахуванням того, що саме присінок є датчиком руху, він мав би реаґувати найбільше. Пояснення може бути в факті періоду уявного благополуччя, коли присінкове пошкодження не проявляється патолоґічними симптомами [2].

З іншого боку близько 20% хворих скаржились на запаморочення та/чи головокружіння, що можуть бути виражені від легкого до середнього ступеня. Більшість хворих скаржились на періодичні вушні шуми, високочастотні за природою. Причому часто зустрічали хворих, які скаржились на вушні шуми при відсутности втрати слуху [13]. Інші автори наводять дані про 15-40% хворих зі скаргами на запаморочення, головокружіння чи діплопію [10]. А дехто називає запаморочення, головокружіння, нестабільність, дефіцит постави та порушення орієнтації в просторі найчастішими ознаками вибухової травми [3].

Серед невеликої кількости праць, присвячених присінковим порушенням при вибуховій травмі, переважали дослідження постуроґрафічні та оптокінетичні [9], тоді як вивчення даних ротаційних тестів ми не знайшли. А саме вони могли б надати інформацію про рівень ураження присінкових ядер в ЦНС та іх стан: збудження чи гальмування.

З метою уточнення питання про присінкове ураження при мінно-вибуховій травмі була проведена дана робота.

Матеріал

Всього обстежено 164 особі. Серед них опитник «Типи запаморочень» використали для опису 161 хворого, з яких не учасників антитерористичної операції (далі АТО, всі перенесли вибухові травми) з діаґнозом гостра невро-сенсорна приглухуватість ― 18 хворих, учасників АТО 20 осіб (7 ― гостра фаза контузії, 13 ― хронічна, переважно 2014-2015 роки), хворі у віддаленому періоді присінкових порушень зі скаргами на запаморочення та головокружіння не учасники АТО (n=123). Маятниковий тест пройшла 41 особа, з яких учасників АТО ― 24, із них 7 ― у гострій фазі контузії (один тиждень), 17 ― у хронічній, жінок ― 4, чоловіків ― 37, хворі з невросенсорною приглухуватістю 17 осіб, дані ще одного хворого втрачені внаслідок проґрамного збою в комп’ютері.

Вік, зріст, вага зображені на Рис. 1. Зміни ваги Ф-тест 0,4970, Т-тест 0,23,65 ― недостовірні, всіх інших параметрів також.

Ґрупи учасників та неучасників АТО не відрізнялись за віком, зростом, вагою
Рис. 1. Ґрупи учасників та неучасників АТО не відрізнялись за віком, зростом, вагою. Достовірних змін ваги також не виявлено

Методи

Для уточнення скарг використали опитник «Типи запаморочень» [11].

Документацію присінкового стану провели за допомогою маятникового тесту на поворотному кріслі виробництва фірми Interacoustics, Данія. Аналізували три параметри: підсилення, зсув фази та симетрію.

Підсилення ― відношення швидкості повільної фази нистаґму до швидкості руху крісла. Нормативні дані для цих параметрів мають бути наступні (вік 15-55 років). Підсилення на частотах 0,01 Гц ― 0,25-0,49; 0,02 Гц ― 0,37-0,65; 0,04 Гц ― 0,44-0,59; 0,08 Гц ― 0,49-0,65; 0,16 Гц ― 0,50-0,71; 0,32 Гц ― 0,50-0,85; 0,64 Гц ― 0,50-0,92.

Асиметрія підсилення ― норма не перевищує 14,76%.
Зсув фази ― різниця між фазовими кутами положення ока та крісла (для здорових на чачстотах 0,01 Гц ― 16,72-58,62; 0,02 Гц ― 6,16-33,97; 0,04 Гц ― 2,64-22,53; 0,08 Гц ― (-3,69)-(+13,02); 0,16 Гц ― (-9,51)-(+12,32); 0,32 Гц ― (-14,78)-(+8,45); 0,64 Гц ― (-14,96)-(+2,64)) [5].

Спектральна чистота означає відношення наповнюючих частот між входом і виходом.

Результати

Опитник «Типи запаморочень»

Структура скарг за опитником «Типи запаморочень» наведена на Рис. 2.

Звертали увагу різниці в 20% (виражена різниця) і 37% (дуже виражена різниця). В учасників АТО в порівнянні зі звичайним континґентом вираженими виявились: кінетози, ніктофобії, оптокінези, напади блювоти, заніміння та болі голови. Значно вираженими виявились скарги на запаморочення, ортостатику, нудоти, затьмарення та вушні шуми ІІ типу.

Структура скарг учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень»
Рис. 2. Структура скарг учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень». Числа вказують відсоток хворих, які предявляли дану скаргу

Порівняння профілів скарг хворих у віддаленому періоді присінкових порушень зі скаргами хворих із невросенсорною приглухуватістю період та скаргами учасників АТО (20% і більше визнані значимою відмінністю):

  • запаморочення ― 58,92%; 39,89; 80,00 (21,08)
  • об’єктивне головокружіння ― 23,26%; 5,56; 35,00 (11,74)
  • суб’єктивне головокружіння ― 17,05%; 5,56; 15,00
  • псевдоголовокружіння ― 27,13%; 5,56; 25,00
  • порушення координації ― 57,36%; 44,44; 55,00
  • ортостатика ― 54,26%; 5,56; 10,00
  • кінетози ― 30,23%; 11,11; 45,00 (14,77)
  • акрофобія ― 50,39%; 44,44; 50,00
  • аґорафобія ― 51,94%; 16,67; 30,00
  • ніктофобія ― 27,91%; 5,56; 35,00 (7,09)
  • клаустрофобія ― 21,71%; 11,11; 25,00 (3,29)
  • асцендофобія ― 14,73%; 11,11; 15,00
  • десцендофобія ― 20,16%; 11,11; 30,00 (9,84)
  • оптокінеза ― 20,93%; 16,67; 40,00 (19,07)
  • нудота ― 41,86%; 22,22; 65,00 (23,14)
  • блювота ― 12,40%; 11,11; 40,00 (27,60)
  • болі голови ― 34,11%; 38,89; 70,00 (35,89)
  • затьмарення ― 42,64%; 33,33; 70,00 (27,36)
  • вушні шуми ― 59,69%; 44,44; 85,00 (25,31)
  • заніміння ― 66,67%; 38,89; 65,00

Відмічаємо, що у хворих із віддаленими наслідками присінкового ураження вираженість скарг на запаморочення вища ніж в обстежених хворих із невросенсоною приглухуватістю, а в порівнянні з учасниками АТО не було відмінності в 37%. А в континґенті АТО більше виражені скарги на болі голови ― 35,89%; напади блювоти ― 27,60; затьмарення ― 27,36; вушні шуми ― 25,31; нудоту ― 23,14; та запаморочення ― 21,08%.

Порівняння скарг віддаленої та гострої контузії внаслідок мінно-вибухової травми показано на Рис. 3. Звертали увагу різниці в 20% (виражена різниця) та 37% (дуже виражена різниця). В гострому періоді дуже виражені: порушення координації, кінетоза, десцендофобія, нудота, блювота, вушні шуми ІІІ типу та болі голови. Менше, але виражені в гострому періоді в порівнянні з відаленим: акрофобія, ніктофобія, клаустрофобія, асцендофобія.

У віддаленому періоді розвиваються (в порядку зменшення виражености): депресія, вушні шуми ІІ типу, головокружіння об’єктивне, тривога, аґорафобія, головокружіння суб’єктивне.

Структура скарг учасників АТО в гострий та відалений періоди після мінно-вибухової травми за опитником «Типи запаморочень»
Рис. 3. Структура скарг учасників АТО в гострий та відалений періоди після мінно-вибухової травми за опитником «Типи запаморочень». Числа вказують відсоток хворих, які пред’являли дану скаргу

Шуми ІІ типу [4] маскуємі, пов’язані з невросенсорними ураженнями периферичного слухового апарату, потребують окремого дослідження. Тому, більшість хворих проходили аудіометрію, результати якої представлені на Рис. 4. Подібні дані спостерігали в більшости учасників АТО.

Приклад аудіоґрами у відаленому періоді
Рис. 4. Приклад аудіоґрами у відаленому періоді. Хворий КС, 36 років, мінно-ввибухова травма ― один рік тому. Ознаки приглухуватости як по кістковій, так і по повітряній провідности

Наведена аудіоґрама свідчить про розвиток у віддаленому періоді порушення як кісткової, так і повітряної провідности. Провідність порушується не безпосередньо в момент вибуху, а розвивається, що вказує на тривалі деґенеративні процеси.

Структура болів голови в учасників та не учасників АТО представлена на Рис. 5. Серед учасників АТО значно більше хворих скаржились на реґулярні, пульсуючі болі голови. Менше вираженими були односторонні болі, слухова аура, фоно, фотофобії, блювоти й осмофобії.

Структура скарг на болі голови учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень»
Рис. 5. Структура скарг на болі голови учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень». Числа вказують відсоток хворих, які предявляли дану скаргу

Інтенсивність болів голови хворі визначали за 5-бальною шкалою:

  • 1 бал ― хворий може виконувати завдання будь-якої складности;
  • 2 бали ― складні завдання виконувати не спроможний;
  • 3 бали ― може виконувати нескладні завдання;
  • 4 бали ― практично не спроможен працювати;
  • 5 балів ― хворий потребує сторонньої допомоги.

Результати представлені на Рис. 6. Достовірність різниці за Ф-тестом 0,083822, за Т-тестом 0,270446. Не виключено, що при аналізі більшої вибірки, ми мали б достовірну різницю інтенсивних болів голови в учасників АТО за Ф-тестом, який вказує на якісну різницю між двома ґрупами хворих.

Структура скарг на інтенсивність болів голови учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень»
Рис. 6. Структура скарг на інтенсивність болів голови учасників та не учасників АТО за опитником «Типи запаморочень»

Характер болів голови у відаленому та гострому періоді після вибухової травми представлено на Рис. 7.

Структура скарг на болі голови учасників АТО в гострому та віддаленому після мінно-вибухової травми періоді за опитником «Типи запаморочень»
Рис. 7. Структура скарг на болі голови учасників АТО в гострому та віддаленому після мінно-вибухової травми періоді за опитником «Типи запаморочень». Числа вказують відсоток хворих, які пред’являли дану скаргу

Важливим є факт, що близько 30% обстежених у гострому періоді мали болі односторонні з фоно та фотофобіями, що вказує на пароксизмальний, міґреноподібний характер болів. У 15% учасників АТО відмічали зорову ауру, напади блювоти та осмофобії, що вказують на тяжкість нападу. Інтенсивність болів голови була однаковою в гострому та віддаленому періодах.

Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень в учасників та не учасників АТО представлені на Рис. 8, а в Табл. 1 представлені дані достовірности різниць за Ф-тестом та Т-тестом.

Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень в учасників та не учасників АТО
Рис. 8. Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень в учасників та не учасників АТО. Числа показують для систолічного та діастолічного тиску мм.рт.ст., а для частоти серцевих скорочень (ЧСС) кількість ударів за 1 хвилину

Таблиця 1. Достовірність різниці між даними систолічного та діастолічного тиску та ЧСС

систолічн. діастол. ЧСС
systol.pres diastol.pr pulse
Ф 0,015105 0,002247 0,00053
Т 0,070722 0,027351 0,197324

За критерієм Фішера в учасників АТО артеріальний тиск (АТ) був достовірно вищим.

Маятникова проба

Спонтанний нистам, відсотки та напрямки в учасників та неучасників АТО (хворі з невросерсорними порушеннями слуху) представлені на Рис. 9.

Структура спонтанного нистаґму різних напрямків учасників та неучасників АТО
Рис. 9. Структура спонтанного нистаґму різних напрямків учасників та неучасників АТО. Числа вказують на відсоток від загальної кількости обстежених

Наведені дані показують, що спонтанний нистаґм в учасників АТО зустрічали частіше, ніж у неучасників. Переносимість обертальних проб була не однаковою для описаних ґруп хворих. Перенесли маятникову пробу 0,01 Гц неучасники АТО 94,12% обстежених, учасники АТО ― 83,33 %, всі інші частоти неучасники АТО 100%, учасники АТО ― 83,33%.

Підсилення при проведенні маятникового тесту наведені на Рис. 10.

Структура підсилення при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО
Рис. 10. Структура підсилення при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО. Числа вказують на коефіцієнт підсилення

На частоті 0,32 Гц дещо знижене підсилення в АТО, в не АТО ― знижене підсилення починаючи з 0,02 Гц. Достовірність різниць коефіцієнтів підсилення за Ф-тестом та за Т-тестом наведені в Табл. 2.

Таблиця 2. Коефіцієнти підсилення та їх достовірність за якісним Ф-тестом і кількісним Т-тестом. Виділені значення параметрів, які виходять за межі норми, достовірні та близькі до достовірних різниці

0,01 Гц0,02 Гц0,04 Гц0,08 Гц0,16 Гц0,32 Гц
середн.
не АТО
25,2427,2928,9417,631,12 24,88
ст.відх16,8414,0914,2616,718,8321,83
середн.
АТО
2831,3247,2546,853,1649,47
ст.відх17,9119,2318,1623,4929,4231,79
Ф-тест0,81350,20780,333090,1730090,0788070,136665
Т-тест0,6170,45560,0015620,0717430,110240,010248

Підсилення має високу варіабельність, тому його не вважають діаґностично найважливішим параметром. Тим не менше, звертаємо увагу на факт зниження підсилення в обох континґентів, а також на достовірно більше його значення в учасників АТО. Останнє вказує на підвищену реактивність ядер присінкового тракту.

Зсуви фази при проведенні маятникового тесту вважають найбільш діаґностично значимим параметром, значення їх наведені на Рис. 11.
Зсув фази –– різниця між фазовими кутами положення очей і положення крісла (на частоті 0,01 Гц ― 16,72-58,62; 0,02 Гц ― 6,16-33,97; 0,04 Гц ― 2,64-22,53; 0,08 Гц ― (-3,69)-(+13,02); 0,16 Гц ― (-9,51)-(+12,32); 0,32 Гц ― (-14,78)-(+8,45).

Структура зсувів фази при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО
Рис. 11. Структура зсувів фази при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО. Числа вказують на коефіцієнт зсуву фази

На частотах 0,01-0,04 Гц та 0,16 і 0,32 Гц дані АТО та не АТО близькі за значенням та знаходяться в діапазоні норми.

На частоті 0,08 Гц дані АТО перевищують норму. На частоті 0,04 Гц спостерігаємо тенденцію до значимої різниці за якісним Ф-тестом.

Звертаємо увагу на великі значення стандартного відхилення.

Достовірність різниць коефіцієнтів зсуву фази за Ф-тестом та за Т-тестом наведені в Табл. 3.

Таблиця 3. Коефіцієнти фазового зсуву та їх достовірність за Ф-тестом і Т-тестом. Виділені значення параметрів, які виходять за межі норми, достовірні та близькі до достовірних різниці

0,01 Гц0,02 Гц0,04 Гц0,08 Гц0,16 Гц0,32 Гц
середн.
не АТО
38,8822,0611,474-9,65-8,59
ст. відх20,6312,8214,215,0618,3214,26
середн.
АТО
38,2922,09 14,8-0,25-11,05-12,42
ст.відх28,9816,068,9810,1615,329,48
Ф-тест0,16480,361580,0590660,1029290,46110,09757
Т-тест0,93960,99450,4112310,33180,80570,3562

Отриманий результат показує, що присінкові ядра середнього мозку знаходяться в стані перезбудження.

Дані асиметрії при проведенні маятникового тесту наведені на Рис. 12.

Структура асиметрії при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО
Рис. 12. Структура асиметрії при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО. Числа вказують на коефіцієнт асиметрії

Достовірність різниць коефіцієнтів асиметрії за Ф-тестом та за Т-тестом наведені в Табл. 4.

Таблиця 4. Коефіцієнти асиметрії та їх достовірність за Ф-тестом і Т-тестом. Виділені значення параметрів, які виходять за межі норми, достовірних різниць не відмічено

симетрія0,01 Гц0,02 Гц0,04 Гц0,08 Гц0,16 Гц0,32 Гц
середн.
не АТО
-4,73 2,256,357,477,060,24
ст.відх26,2613,5420,7113,9915,1320,28
середн. АТО -1,432,1 3,856,25-1,56 -1,68
ст.відх17,9216,0615,6717,7312,8914,86
Ф-тест0,105280,42690,2460,34310,51750,205
Т-тест0,674130,97530,68570,81640,080,75

Асиметрія підсилень –– співвідношення підсилень правого та лівого ока, нормальні значення не перевищують 14,76%. Дані вказують на великий розкид результатів в обох ґрупах та в загальному на відносну симетричність реакцій. Результат означає відсутність локальних односторонніх уражень в обстежених ґруп хворих.

У багатьох хворих частота нистаґма та швидкість його повільної фази (ШПФ) виявились різними навіть при проведені одного й того самого теста, як це показано на Рис. 13.

Частота нистаґму та Швидкість його Повільної Фази хворого
Рис. 13. Частота нистаґму та Швидкість його Повільної Фази хворого СМІ, віком 31 рік. 1 ― вказує на низьку частоту нистаґма, а 2 ― на високу частоту нистаґма на однакових фазах руху крісла

Це явище впливало на спектральну частоту, особливо на нижчих частотах руху крісла. Дані чистоти спектра при проведенні маятникового тесту наведені на Рис. 14.

Дані чистоти спектра при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО
Рис. 14. Дані чистоти спектра при маятниковому тесті учасників та неучасників АТО. Числа вказують на відсоток чистоти спектра

Достовірність різниць коефіцієнтів асиметрії за Ф-тестом та за Т-тестом наведені в Табл. 5.

Таблиця 5. Відсоток чистоти спектра та достовірність різниць між ґрупами за Ф-тестом і Т-тестом. Виділені значення параметрів, які знаходяться в межах визнаної норми

спектр.
чист
0,01 Гц0,02 Гц0,04 Гц0,08 Гц0,16 Гц0,32 Гц
середн.
не АТО
42,943842,2948,7156,467,73
ст.відх21,5717,6422,5419,8418,7915,95
середн.
АТО
49,8846,3250,249,860,7968,89
ст.відх33,4725,6721,1319,5323,0920,63
Ф-тест0,074780,14080,77850,93660,49930,33286
Т-тест0,42530,2440,28180,86730,53980,85433

Вважають, що мінімально значимою є чистота спектра 60%. Чистота спектра підвищувалась зі збільшенням частоти та у континґента АТО була незначно вищою.

Обговорення результатів

В учасників АТО значно вираженими виявились скарги на присінкові та слухові порушення. Це може бути пояснене вивленою в дослідах на тваринах значною втратою стереоцилій у центральних зонах всіх рецепторних орґанів (волоскові клітини І типу), тоді як периферичні зони рецепторів (волоскові клітини ІІ типу) залишались непошкодженими.

Після поодинокого вибуху кількість стереоцилій в центральних зонах рецепторів зменшувалась удвічі в порівнянні з нормою. Спостерігали повну втрату цилій на всіх уражених волоскових клітинах. Втрату цилій спостерігали і на 28 день після вибуху, що вказує на відсутність їх відновлення у віддаленому періоді.

В початковому періоді ми спостерігали підвищення підсилення горизонтальних вестибулоокулярних рефлексів (hVOR gains, hypermetric response), гіперреактивну реакцію через 1 день після вибуху. В наступні дні підсилення та фазовий зсув зазнавали пригнічення, зокрема виражене на 28 день дослідження [9].

  1. В учасників АТО значно вираженими виявились скарги на запаморочення, ортостатику, нудоти, затьмарення та вушні шуми ІІ типу. У хворих із віддаленими наслідками присінкового ураження вираженість скарг на запаморочення вища ніж у хворих із невросенсоною приглухуватістю, а в порівнянні з учасниками АТО не було значної відмінності в симптоматиці. В континґенті АТО більше виражені скарги на болі голови, напади блювоти, затьмарення, вушні шуми, нудоту, та запаморочення. Нами було показано, що волоскові клітини І типу переважно ґенерують головокружіння, а ІІ типу ― запаморочення [12] що пояснює описану динаміку симптомів.
  2. У гострому періоді в учасників АТО значно виражені порушення координації, кінетоза, десцендофобія, нудота, блювота, вушні шуми ІІІ типу та болі голови. Вушні шуми ІІІ типу немаскуємі, повязані з гіперакузією, вказують на первинне подразнення волоскових клітин завитка, яке у віддаленому періоді переходить в їх деґенерацію, що проявляється вушними шумами ІІ типу.
  3. У віддаленому періоді розвиваються (в порядку зменшення виражености): депресія, вушні шуми ІІ типу, головокружіння об’єктивне, тривога, аґорафобія, головокружіння суб’єктивне.
  4. Лоґічно передбачити при легкій МВТ травматизацію в першу чергу зв’язочок між слуховими кісточками та їх подальшу оссифікацію, окостеніння. Паралельно відбувається деґенерація волоскових клітин та нервових закінчень завитка.
  5. Серед учасників АТО значно більше хворих скаржились на реґулярні, пульсуючі болі голови, односторонні болі, слухова аура, фоно, фотофобії, блювоти й осмофобії. Це вказує на пароксизмальний, міґреноподібний характер болів.
  6. У гострому періоді 30% учасників АТО мали односторонні болі голови з фоно та фотофобіями, а 15% зорову ауру що вказує на пароксизмальний, міґреноподібний характер болів, напади блювоти та осмофобії вказують на тяжкість нападу.
  7. В учасників АТО артеріальний тиск (АТ) був достовірно вищим, що вказує на необхідність контролю АТ у віддалений період в осіб, які перенесли мінно-вибухові травми.
  8. Спонтанний нистаґм в учасників АТО зустрічали частіше, ніж у неучасників, причому для перших характерний нистаґм спрямований угору, а для других ― донизу. Переносимість обертальних проб була не однаковою для описаних ґруп хворих, серед учасників АТО більше осіб демонстрували виражену веґетативну реакцію на рух і непереносимість рухових навантажень.
  9. Звертаємо увагу на факт зниження підсилення в обох континґентів, а також на достовірно більше його значення в учасників АТО. Останнє вказує на підвищену реактивність ядер присінкового тракту.
  10. Зсуви фази на учасників АТО вказують, що присінкові ядра середнього мозку знаходяться в стані перезбудження.
  11. Дані симетрії означають відсутність локальних односторонніх уражень в обстежених ґруп хворих.
  12. У багатьох хворих при маятниковій пробі відмічали нистаґм різної частоти та амплітуди, що найскоріше призвело до зниження чистоти спектра. Факт варіабельности частоти нистаґма та змін його швидкости повільної фази в окремих хворих потребує окремого дослідження.

Висновки:

  1. В учасників АТО виявили виражені присінкові, вестибулярні, порушення.
  2. В гострому періоді переважають процеси збудження, тому хворим показані блокатори: гістамінові, кальцієві, мускаринові.
  3. У віддаленому періоді виникають депресія, вушні шуми ІІ типу, напади головокружіння, хворі потребують комбіноване лікування, зокрема з ноотропами.
  4. Дані аудіоґрами вказують, що у віддаленому періоді в хворих розвивається комбіноване ураження слуху: отосклероза з невросенсорним порушенням. Хворі потребують комбіноване лікування.
  5. Для лікування отосклерози потрібні аладронати чи різадронати.
  6. Для лікування невросенсорного ураження потрібні ноотропи, нуклеотиди, донатори сірчаних ґруп, активатори циклу Креббса.
  7. Учасники АТО потребують спостереження та контроль артеріального тиску.

Література

  1. Трихліб В.І., Дуда О.К., Майданюк В.П., Ткачук С.І. Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури) Семейная медицина №4 (60),2015 ISSN 2307-5112
  2. Трінус К.Ф. Віддалені неврологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання поліклінічної неврології» Київ, 18-19 травня 2011, 149-163.
  3. Akin FW, Murnane OD. Head injury and blast exposure: vestibular consequences. Otolaryngol Clin North Am (2011) 44(2):323–34.10.1016/j.otc.2011.01.005
  4. Claussen CF., Franz B. Contemporary & practical neurootology. Solvay, Hannover, 2006, 410p.
  5. Desmond AL. Vestibular function: evaluation and treatment. Thieme, New York, Stuttgart, 2004, 228p.
  6. Greer N, Sayer N, Kramer M, et al. Prevalence and Epidemiology of Combat Blast Injuries from the Military Cohort 2001-2014 [Internet]. Washington (DC): Department of Veterans Affairs (US); 2016 Feb
  7. Haesendonck G Van, Van Rompaey V, Gilles A, Topsakal V, Van de Heyning P. Otologic Outcomes After Blast Injury: The Brussels Bombing Experience. Otol Neurotol. 2018 Dec;39(10):1250-1255. doi: 10.1097/MAO.0000000000002012
  8. Hoge CW, Goldberg HM, Castro CA: Care of war veterans with mild traumatic brain injury-flawed perspectives. N Engl J Med 2009;360:1588–1591
  9. Lien S., Dickman J. D. Vestibular Injury After Low-Intensity Blast Exposure. Front Neurol. 2018;9: 297. Published online 2018 May 14. doi: 10.3389/fneur.2018.00297 PMCID: PMC5960675 PMID: 29867715
  10. Scherer MR, Schubert MC: Traumatic brain injury and vestibular pathology as a comorbidity after blast exposure. Phys Ther 2009;89(9):1–13
  11. Trinus KF., Claussen C.-F. International Clinical Protocol on Vestibular Disorders (Dizziness). Neurootology Newsletter, 2016, Vol. 10, № 1, ISSN 1023-6422 Міжнародний клінічний протокол з присінкових порушень (запаморочень) [Електронний ресурс]. К.Ф. Трінус, К.Ф. Клауссен. Східно-європейський неврологічний журнал. 2015, № 4, 4-47. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cenj_2015_4_3
  12. Trinus KF., Claussen CF., Barasii SM. Vertigo and dizziness: differential diagnostics and individual treatment procedures. Neurootology Newsletter, 2008, Vol. 8, №2, 6-15.
  13. Tun C., Hogan A., Fitzharris K. Hearing and vestibular dysfunction caused by-blast injuries and traumatic brain injuries. The Hearing Journal: November 2009 — Volume 62 — Issue 11 — p 24-26 doi: 10.1097/01.HJ.0000364272.60094.e6

Попередній скорочений матеріал було подано до Збірника наукових праць Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Присінкові порушення при вибухових ураженнях