Багато хворих, а також умовно здорових осіб скаржаться на хронічну втому.

Приклад із практики:

Чоловік, 35 років, ріст 190 см, спортивної статури. Він каже: «Я лівою рукою 150 кг на динамометрі видавлю не напружуючись, але днями лежу та не можу підвестися. Найважче дається саме перший поштовх встати».

Такий варіант хронічної втоми на Заході прийнято називати «браком ініціативи».

Бувають інші види хронічної втоми: людина прокидається бадьорою, але за 2-3 години почуває себе в’ялою, втомленою, виснаженою. Деякі люди просто почувають себе втомленими постійно.

Що ж призводить до хронічної втоми?

Причин багато:

  1. Соціальні причини (ми живемо в епоху перехідного періоду, руху до Європи, змінюються стандарти, умови життя, але далеко не кожний до цього може легко адаптуватися. Окрім того, ми живемо в умовах фактично війни, що теж створює додаткове напруження).
  2. Грубі стреси (війна, смерть близьких родичів, переїзд, великі борги, втрата роботи тощо).
  3. Вигорання професійне (наприклад, американські лікарі, у яких зарплатня складає десятки тисяч доларів на місяць, страждають на професійне вигорання. Що ж казати про наших лікарів, коли нема матеріальної компенсації за важку працю та велику відповідальність…).
  4. Всі види того, що виснажує — травма голови, отруєння, інфекції тощо.

Перед тим, як призначати лікування треба обов’язково визначити причину, що призвела до хронічної втоми.

Якщо ми не можемо впливати на соціальні причини, то все інше піддається впливу медикаментозного лікування.